-
1 little
1. nневелика кількість; дещо; небагато; дрібницяhe did what little he could — він дещо зробив, що зміг
by little and little, little by little — помалу, мало-помалу; поступово, потроху
from little up — амер. з дитинства
in little — у невеликому масштабі; жив. у мініатюрі
little or nothing — майже нічого, дуже мало, мізерна кількість
1) маленький, невеликийlittle brain — анат. мозочок
little guts — анат. тонкі кишки
the little ones — малята, діти
the little people — феї, ельфи
2) короткий, нетривалий (про час, відстань)3) невисокий, невеликого зросту4) незначний, неістотний, неважливийto make little of smth. — не сприймати чогось серйозно, не надавати чомусь значення
5) дрібний, невеликий; малий6) малий, неголовнийL. Assembly — Мала Асамблея ООН
little war — мала війна (короткочасна, немасштабна)
7) дріб'язковий, обмеженийlittle Mary — розм. шлунок
The L. Corporal — Наполеон Бонапарт
L. Rhody — амер., жарт. штат Род-Айленд
L. Englander — прихильник ідеї зосередження уваги Великої Британії на Англії
to go but a very little way to — бути недостатнім, не вистачати
1) небагато, малоa little — трохи, небагато
little less than — трохи менше, ніж
little more than — трохи більше, ніж
too little — недостатньо, надто мало
2) зовсім не, аж ніяк неhe little thought that — він зовсім не думав, що
to think little of — не надавати особливого значення; не вагатися
* * *I ['litl] nдеяка, невелика кількість; сама малість; майже нічого; мало щоfrom little up — aмep. з дитинства
II ['litl] alittle by little, by little and little — помалу, поступово, потроху
(less, lesser; least)1) маленький, невеликий ( про розмір); невеликий ( про кількість); слабкий; поганий; короткий, недовгий; невисокий, невисого зросту; cпeц. малийlittle guts — aнaт. тонкі кишки
little end — aвт. мала ( поршнева) головка шатуна
little auk — бioл. мала гагарка
2) незначний, несуттєвий, неважливий; дрібний, невеликийlittle farmer — дрібний фермер; малий, неголовний
3) милий, славний4) дрібний, дріб'язковий, незначний, мізерний; обмежений5) призначений для вузького кола; не масовийIII [litl] advlittle theatre — театр-студія камерний театр; самодіяльний театр
(less; least)1) мало, майже ніскільки2) ( у реченнях з інверсією) зовсім не, аж ніяк -
2 популізм
ПОПУЛІЗМ ( від лат. populus - народ) - доктрина політичної дії, стиль політичної поведінки, що орієнтуються на безпосереднє спілкування з населенням, його інспірацію і мобілізацію. Етимологія слова "П." сягає часів Стародавнього Риму, коли у II - 1 ст. до н. е. на політичній арені виник рух т. зв. "популярів", що представляли інтереси численного плебсу. Лідери цього руху і репрезентували первинні форми П. Згодом назву П. почали пов'язувати з рухом широких верств амер. фермерів за аграрні реформи у Сполучених Штатах (90-ті рр. XIX ст.). На теренах Російської імперії подібний рух, що розпочався у друг. пол. XIX ст., називався народництвом. Обидва рухи певною мірою надихалися ідеалізованими уявленнями про минуле (аграрний романтизм); крім того, їх поєднувало прагнення політичних лідерів безпосередньо вплинути на народ (в Росії т. зв. "ходіння в народ") з метою збільшити свій вплив та здійснити відповідний тиск на державні структури. У більш загальному вигляді П. - відкрита політична апеляція до народу (зокрема "електорату"), до вподобань і мрій останнього, із кон'юнктурними закидами, спрямованими проти існуючих інституцій влади, улещуванням "пересічного громадянина" тощо. Поява і вкорінення П. у політичній практиці є уособленням і проявом масовізації політики, прикладом створення і використання ефективних стратегій політичного навіювання і маніпуляції. Найбільш сприятливі умови для виникнення і поширення П. створюються у кризових суспільствах, коли внаслідок руйнації традиційних структур значна кількість народу опиняється в стані зубожіння і намагається знайти прості і зрозумілі дороговкази у нових умовах життя. Арсенал П. (у негативному розумінні останнього) складається з демагогічних прийомів "демократії вулиці", мітингової риторики "простих гасел", спекулювання на примітивізмі і чутливості масової аудиторії, зловживання побутовою ксенофобією (як і всіма іншими фобіями "маленької людини") та ін. Разом із тим, П. відображає стихійний протест проти нехтування владною верхівкою потреб і проблем простих людей, протест проти бідності, злиднів і безробіття. Як певна ідеологічна форма колективізму П. не тільки протистоїть "атомізаторському індивідуалізму", а й обстоює визнання народу як головного чинника політики, а становище простого люду вважає головним критерієм позитивного змісту впроваджуваних реформ. У сучасному споживацькому суспільстві П. перестає існувати тільки в царині політики, здійснюючи експансію в усі інші сфери суспільного буття (П. релігійних проповідників, П. реклами, П. освітянський тощо), що призводить до спотворення останніх та спричиняє явища культурної деградації. Антитезами по відношенню до П. виступають відвертість (вміння говорити народу правду незалежно від існуючої кон'юнктури), реалізм (на противагу проголошуваних П. утопічних цілей) і елітарність (плекання недосяжних для "пересічної людини" цінностей).В. Заблоцький -
3 vulgar
1. n (the vulgar) простолюд; сіромашшя2. adj1) грубий, брутальний; вульгарнийvulgar tastes — грубі (міщанські) смаки
vulgar fellow — вискочка; вульгарний тип
2) простонародний, плебейськийvulgar herd — знев. чернь, сіромашшя
3) народний, загальнонародний; національний; рідний (промову)V. Latin — народна латинська мова; вульгарна латинь
4) поширенийvulgar errors — звичайні (поширені) помилки
vulgar fraction — мат. простий дріб
* * *I n.(the vulgar) іст. презр. натовп, черньII a1) вульгарний; грубий; розв’язний, суперечний; загальноприйнятим нормам поведінки vulgar manners [expressions] вульгарні манеры [висловлювання]; що не має тонкості, витонченості; непристойний міщанський; costly, but very vulgar furniture дорога, але позбавлена смаку обстановка2) неоригінальний, пересічний, заяложений, тривіальний4) народний; загальнонародний, національний; рідний ( про мову); vulgar superstition народне повір’я; vulgar sayiiras народні приказки; vulgar name народна назва in the vulgar tongue на рідній або загальноприйнятій мові5) широко розповсюджений; vulgar error [notion, fallacy] розповсюджена помилка [про уявлення, хибну думку]; vulgar era наша /християнська/ ера -
4 vulgar
I n.(the vulgar) іст. презр. натовп, черньII a1) вульгарний; грубий; розв’язний, суперечний; загальноприйнятим нормам поведінки vulgar manners [expressions] вульгарні манеры [висловлювання]; що не має тонкості, витонченості; непристойний міщанський; costly, but very vulgar furniture дорога, але позбавлена смаку обстановка2) неоригінальний, пересічний, заяложений, тривіальний4) народний; загальнонародний, національний; рідний ( про мову); vulgar superstition народне повір’я; vulgar sayiiras народні приказки; vulgar name народна назва in the vulgar tongue на рідній або загальноприйнятій мові5) широко розповсюджений; vulgar error [notion, fallacy] розповсюджена помилка [про уявлення, хибну думку]; vulgar era наша /християнська/ ера -
5 історичне і логічне
ІСТОРИЧНЕ і ЛОГІЧНЕ - 1) Частковий випадок співвідношення мислення і буття, оскільки логічне - це функція мислення, а буття складається з природи та історії. Не менш важливою є проблема "природа і мислення", особливо в сучасну епоху, коли останнє у вигляді науки і діяльності, що на ній ґрунтується, стало планетарною силою і породило глобальні проблеми. Мислення в реальному історичному процесі постає як його відображення і доповнення, бо воно є сила, без якої історія не існує та завдяки якій розвивається техніка. Навіть уся духовна культура значною мірою виростає на силі мислення, логічної здатності людини, тієї раціональності, яка підкорює весь світ та інших людей. І. і Л. в цьому аспекті утворюють дві сторони єдиного цілого, і саме логічне має об'єктивний, онтологічний сенс. 2) Два методи осягнення реальної історії. Перший відтворює об'єкти в їх історичній послідовності, в просторі і часі, в специфічних обставинах, в необхідних та випадкових зв'язках. Другий розкриває реальність в її сталій, довершеній, класичній формі, тобто подає структуру готового цілого. А оскільки вона вибудовується в часі, то логічна послідовність категорій такої структури певною мірою відповідає їх історичному формуванню, звідки й виникає ідея про збіг І. і Л. способів дослідження. Зворотною стороною є їх розбіжність, яка пояснюється підпорядкуванням більш ранніх, простих і абстрактних визначень об'єкта більш розвинутим відношенням зрілого явища. 3) Специфічним проявом даної закономірності є збіг І. і Л. у вченні Гегеля. Він перший сформулював такий збіг у загальному вигляді як принцип пізнання. При цьому Гегель досліджував відповідність послідовності категорій в "Науці логіки" і в історії філософії. Звідси й термінологія у формулюванні принципу. Оскільки логічне має ширший зміст, ніж те, що належить безпосередньо до логіки як науки, то і принцип І. і Л. набуває більшої загальності - як відношення розвинутої науки до її історії.М. Булатов -
6 мова
МОВА - суспільний продукт, що виробляється колективом для забезпечення потреб у комунікації і зберігається в пам'яті членів колективу, а також у текстах, побудованих засобами даної М. У великій різноманітності знакових систем, що називаються М., можна умовно виділити кілька груп, які значною мірою вирізняються поміж собою за багатством знакових одиниць, за способом і складністю структурної організації, за субстанціальним матеріалом, на використання якого для побудови текстів орієнтована дана М. 1) Природні (етнічні) М., найбагатші і найскладніші вербальні знакові системи, що історично склалися і пристосувались для утворення усних звукових текстів - мовлення. Графічна фіксація мовлення у вигляді письмових текстів має передумовою застосування другої знакової системи - тієї чи іншої системи писемності. 2) М., які є невербальними знаковими системами, що лежать в основі текстів різних видів мистецтва - музичних творів, танцю, творів живопису, фотографії, кіно, архітектури тощо. 3) Штучні М. науки і техніки. Знаки цих М., які часто називають символами, так само умовні, як і всі інші знаки, але вони умовні не "за традицією" (як у природних М. і М. мистецтва), а "за домовленістю". 4) Знакові системи, які застосовуються для утворення простих текстів, що регулюють побутову поведінку і трудову діяльність людей (різні системи жестів, сигналів, кольорів, спорадичне використання окремих предметів як текстових знаків для передачі інформації). У граничному випадку знакова система, а отже, і створюваний за її допомогою текст, може складатися лише з одного знаку. 5) М. тварин, яка поки що мало вивчена. Дуже часто М. неправомірно плутають або навіть ототожнюють з текстом, приписуючи їй властивості і функції, які насправді належать тексту А. ле на відміну від мовлення і тексту, М. не дається нам у безпосередньому спостереженні. З цього випливає, що М. не може бути формою вираження думок і почуттів і формою зберігання знань про дійсність. Ці функції належать тексту, який виражає не тільки думки, а й саму М. Щоб стати членом певного колективу, індивід мусить реконструювати М., спираючись на почуті або побачені тексти, запам'ятати її елементарні знакові одиниці і способи утворення складних знакових комплексів (тобто граматичну систему), а потім навчитися використовувати її для досягнення своїх комунікативних цілей. М. є найважливішою складовою частиною комунікативної діяльності, знаряддям впорядкування і організації тієї чи іншої матеріальної субстанції (звук, колір, предметне середовище і т.п.), перетворення її в осмислений текст. Зокрема, природна М. використовує звуки для побудови текстів, але самій М. належать не звуки, а фонеми - абстрактні сутності, які не сприймаються органами чуття і в яких фіксуються лише деякі властивості звуків, суттєві для даної М. Функція знаків природної М. (морфем та слів) полягає в тому, що вони стають еталонами, зразками для утворення матеріальних знаків тексту (озвучених морфем і слів) в процесі його побудови і для їх розпізнавання в процесі сприймання і розуміння. Будь-яка М. є скінченною знаковою системою, але вона може породжувати необмежену кількість текстів необмеженого обсягу, оскільки кожний мовний знак, втілюючись у матеріальну субстанцію, здатний до безмежного тиражування, утворюючи безліч своїх текстових варіантів.С. Васильєв
Перевод: со всех языков на все языки
со всех языков на все языки- Со всех языков на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Украинский